Рефлексії на тему мисливської етики

Етика – це вчення про мораль та правила поведінкилюдини у суспільстві. Мисливська етика – це кодекс норм поведінки мисливцівщодо своїх колег, а також природи і тварин. Це  наслідок переконань того, хто полює, а їїдотримання залежить не від страху бути покараним, але від власної совісті.
Як правило, знаходячись подалі від людського ока,глибоко в лісі чи очеретяних хащах, мисливець відкриває власну сутність,оскільки в такому середовищі він відповідальний лише сам перед собою.
Однак, мисливська етика зачіпає не лише моральнеобличчя мисливця, але й відображає рівень розвитку мисливського господарства імисливства в цілому. Той факт, що брати наші менші є частиною навколишньогосередовища, зобов’язує мисливців бережливо ставитися до популяцій. Саме томунайважливішим елементом мисливської етики на даному етапі є активна участьмисливців в охороні живої природи, в збагаченні і раціональному використанні їїресурсів.
 
Також важливо пам’ятати, що полювання і алкоголь – речінесумісні, а мисливці, які на полюванні вживають спиртне – потенційні злочинці.Особливо небезпечна участь таких людей у колективних мисливських заходах, оскількичасто вони забувають розрядити зброю і неконтрольовано натискають на спускові гачки.Від цього страждають не лише самі винуватці ситуації, але й ті, хто поряд.
Нерідко нетверезі мисливці тонуть у водоймах чизгоряють в мисливських хатках, обгоряють коло багать. Бувають випадки, количерез невдале полювання вони відкривають стрільбу по пустих пляшках. Результаттакої «розваги» – щонайменше  поранення,а часто й смерть одного з учасників таких «змагань».
 
Ми хочемо наголосити, що зброя – не іграшка, а велика відповідальність вруках мисливця. Отримуючи дозвіл на полювання, мисливець не повинен зазнаватисяі вважати себе кращим за інших чи більшим професіоналом справи. Він повиненусвідомлювати, що в його руках засіб, що травмує та вбиває. Як тварин, так ілюдей.