м. Львів, вул. Окружна, 57а
Про порох

Про порох

За: HUNT - 13 Вересня -
0 - 370

Ще здавна наші предки видобули вогонь з яскравим полумям, компонуючи різні елементи речовин. З розвитком цивілізації та в процесі видобування «еліксирів» було винайдено склад, який несподівано займався зразу після виготовлення. Спершу він лише горів, а потім почав спалахувати. Його називали «зіллям вогню».
Рецепт вимагав точного співвідношення усіх складових, так як суміш завдавала сильних опіків. З початку винахід використовувався для різних шумових ефектів та салютів. Згодом його почали застосовувати для бойових дій по всьому світі.
Бетольд Шварц – німецький монах XIVст., котрий першим винайшов порох у Європі. З тих пір почалася ера вогнепальної зброї, що дало людству нові можливості.
    На сьогоднішній день існує чимало різновидів пороху, що класифікуються за складом, кольором та тривалістю горіння.
Чорний порох видобувається в результаті згорання дрів при температурі 350-450°C. Бурий при 280-320°C. А з температури 150-180°C виходить шоколадний порох. Чим вища температура згорання – тим менша його щільність.
Зараз найпотужнішим порохом є білий, до складу якого входить цукор. Використовується для твердого ракетного палева.
Чорний порох вважається універсальним, та складається з калію нітрату, деревного вугілля та сірки у відповідному співвідношенні. 
- Нітрат калію (натрій) виступає окисником, дозволяє горіти з великою швидкістю; 
- Деревне вугілля – це пальне, що окиснюється;
- Сірка – необхідна складова для забезпечення підпалу.
Усі рецепти та методи приготування навіть самого стандартного чорного пороху суворо заборонені!

Сучасний порох буває димний і бездимний. Під час горіння димного виділяється сажа (чорний порох), а з бездимного - газ.
Димний порох зберігає свої властивості довше, але стріляти з ним шумно. Після пострілу в повітрі залишається щільна димова завіса, яка перешкоджає видобутку звіра, та залишає у стволі нагар, який потрібно постійно зчищати.
Бездимний більш удосконалений. Має високий коефіцієнт корисної дії, та відсутність диму не видає стрілка. Використовується в сучасних видах зброї та для підриву як детонатор. Такий порох вважається потужнішим, але й небезпечнішим, так як чутливіший до зовнішніх умов. 
Також широкорозповсюдженим є алюмінієвий порох. Ця горюча суміш використовується зазвичай у піротехнічні промисловості, а також для феєрверків. Горить сліпучим білим полум’ям. Під час горіння виділяє велику кількість світла, тому виробляє спалах або вибух. Такий порох не боїться вологи, але сильно забруднюється. Мало хто знає, що саме алюмінієва речовина горить у бенгальському вогні.
Властивості пороху:
-         Однотонний колір
-          Відсутність білого чи жовтуватого відтінку
-          Глянцева поверхня порохових зерен
-          Зерно, якщо натиснути пальцем, розколюється на частинки, а не на порошок.
Номер пороху від виробника означає розмір порохових зерен. Дрібні зерна більш щільно прилягають один до одного, тому горіння відбувається швидше. Тобто, чим менше зерно – тим швидше летітиме куля, і тим вищий буде його номер. 

Порох є сильно небезпечною речовиною, тому потрібно дотримуватися відповідних запобіжних заходів, техніки безпеки та тримати його надалі від відкритого джерела вогню. У разі недбалого використання можливий незворотній хімічний розпад і погіршення його властивостей, що в результаті може призвести до вибуху. 
Зберігається у приміщенні з вмістом вологи не менше ніж 2,2%!

 На сьогоднішній день склад пороху суттєво не змінюється, але постійно удосконалюється різними добавками для покращення ефективності у використанні.

Коментарі
Написати коментар